Історія дослідження Тихого океану ділиться на 3 періоди: від древніх плавань до 1804, з 1804 по 1873 і з 1873 до середини 70-х рр. 20 сторіччя. Перший період характеризується вивченням розподілу води і суші в цій частині земної кулі, встановленням кордонів Тихого океану і його зв'язку з іншими океанами.
Цей період почався за декілька століть до н. е., охопив епоху Великих географічних відкриттів і російських подорожей і досліджень в північній частині океану (плавання Ф. Магеллана в 1520-1521, А. Тасмана в 1642-43, С. І. Дежнева в 1648, В. Берінга і А. І. Чирікова в 1728, 1741, і ін.), плавання англійця Дж. Кука (1768-71, 1772-75, 1776-79). Було обстежено майже весь простір Тихого океану, окрім його південного кордону.
Магеллан відкрив Тихий океан восени 1520 років і назвав океан Тихим, "тому що, — як повідомляє один з учасників, за час переходу від Вогненної Землі до Філіппінських островів, більше трьох меяцев — ми жодного разу не зустріли анінайменшої бурі".
У другому періоді проводилися вивчення фізичних властивостей води і глибоководні дослідження Тихого океану, початок яких належав першій російській кругосвітній експедиції І. Ф. Крузенштерна і Ю. Ф. Лисянського на судах "Надія" і "Нева" (1804-1806).
Третій період характеризується розвитком комплексних океанологічних досліджень спеціальними експедиціями і береговими станціями, організацією океанологічних наукових установ і міжнародних об'єднань.
Перша океанологічна експедиція - плавання англійського судна "Челленджер" (1872-76), потім плавання С. О. Макарова на "Витязі" (1886-1889), "Альбатроса" (1888-1905), "Планет" (1906-07) і ін. У 1920 Японія почала систематичні роботи в районі Куросіо. У відкритій частині Тихий океан крупні експедиційні дослідження проводилися судами Японії - "Манею" (1925-28). "Синтоку Мару" (1930-32), "Сюмпу Мару" (1928-30, 1933-35), судами США - "Карнеги" (1928-29), "Оглала" (1935), "Бушнелл" (1937-40), "Бушнелл" (1937-40), Великобританії - "Діськавері II" (1932-33), і ін. Почалися дослідження Тихого океану радянськими експедиціями на судах"Вітязь"(з 1949), "А. І. Воєйков" (з 1959), "Ю. М. Шокальський" (з 1960), "Академік Сергій Корольов" (1970), на яких вперше став проводитися широкий комплекс геофізичних досліджень, направлених на вивчення гідросфери і високих шарів атмосфери. Одночасно велися дослідження експедиціями США на судах "Хорайзн" (з 1946), "Х'ю М. Сміт" (з 1950), "Спенсер Ф. Берд" (з 1946) і ін.
Особливе значення мали спостереження за планом "Норпак" в серпні 1955 і "Еквапак" (у подальші роки), за програмою Міжнародного геофизичного року (МГГ) і Міжнародної геофізичної співпраці (з 1957), а також за програмою Міжнародних досліджень Куросіо і прилеглих районів (з 1965). Виконання цих програм дозволило об'єднати і синхронізувати роботу великого числа експедиційних судів різних країн.
Матеріали, зібрані в період МГГ, дали можливість складання нових батиметричних і морських навігаційних карт Тихий океан Велику цінність представляють також роботи по глибоководному бурінню, що проводяться з 1968 на американському судні "Гломар Челленджер", роботи про переміщення водних мас на великих глибинах, біологічні дослідження. Матеріали, зібрані в період МГГ, дали можливість складання нових батиметричних і морських навігаційних карт Тихий океан Велику цінність представляють також роботи по глибоководному бурінню, що проводяться з 1968 на американському судні "Гломар Челленджер", роботи про переміщення водних мас на великих глибинах, біологічні дослідження.
Комментариев нет:
Отправить комментарий